Цьогорічна весна сприяла активному росту трав’яного покрову, серед яких зросла кількість і карантинних рослин. Карантинні рослини – це особливо шкідливі адвентивні види, яких немає на території країни або вони наявні обмежено і чисельність яких регулюється спеціальними заходами.
Стаття 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту», протокол засідання постійно діючої міської комісії спрямовані на проведення комплексу заходів щодо боротьби з карантинними рослинами, бур’янами з метою зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людей.
Обмежено-поширеними є амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), гірчак рожевий (повзучий) (Acroptilon repens), ценхрус якірцевий (малоквітковий) (Cenchrus pauciflorus), паслін колючий (Solanum rostratum), сорго алепське (гумай) (Sorghum halepense) та 15 видів повитиць (Cuscuta sp.sp.), з яких найвідомішими та поширенішими є повитиця польова (Cuscuta campestris) і Лемана (C.Lehmanniana).
У культурфітоценозах Степу України та поза ними спостерігається 49 видів рослин-алергенів. Найчастіше серед рослин – алергенів у фітоценозах міста трапляються амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), лутига татарська (Atriplex tatarica), чорнощир нетреболистий (Iva xanthiifolia). Загальна маса амброзії полинолистої в структурі забур’яненості складає близько
Амброзія полинолиста – однорічна яра рослина, за зовнішнім виглядом подібна до коноплі, а розміром і формою листків нагадує полин гіркий. За сприятливих умов стебло рослини досягає 2-2,5 м.
Росте в посівах різних культурних рослин, а також уздовж шляхів, біля будинків та смітників, на пустирях, старих кладовищах. Розмножується виключно насінням.
Біологічні особливості.
Причиною швидкого поширення амброзії полинолистої у місті є те, що цей вид має ряд біологічних особливостей, до яких належать:
- висока насіннєва продуктивність (80-200 тис. штук з однієї рослини);
- насіння молочної та воскової стиглості здатне дозрівати і давати повноцінні сходи, зберігаючи життєздатність протягом 40 років, чим утворюється значний за обсягом запас насіння у ґрунті;
- рослина має потужну кореневу систему, що проникає вглиб до 4 м;
- рослині властива висока регенераційна здатність, після скошування амброзія здатна давати від кореневих частин нові паростки, які утворюють суцвіття і формують життєздатне насіння.
Розвиваючи велику надземну вегетативну масу, амброзія полинолиста здатна пригнічувати і витісняти культурні рослини.
Крім шкідливого впливу на культурні рослини, негативно впливає на здоров’я людини. Пилок рослин з роду амброзія є сильним алергеном і викликає алергічні захворювання (бронхіальна астма, алергічний риніт, атопічний дерматит, контактні дерматити). У фазі цвітіння амброзія виділяє велику кількість сапоніну, що викликає алергію у багатьох людей. У пилку містяться особливі білки – антигени Є і К, які проникають через слизову оболонку верхніх дихальних шляхів людини. При попаданні пилкового зерна на слизову оболонку, білки надходять у кров і лімфу. В результаті розвивається нежить, сльозотеча, задишка, відчувається головний біль, підвищується температура, проявляються напади бронхіальної астми і втрачається працездатність. Амброзія виділяє ефірні масла (камфора, борнеол, пенен, гераніол, терпін та ін.), що викликають головний біль.
Алергени містяться також в насінні і листі амброзії. Вони можуть викликати у людей дерматити.
При знаходженні в осередку поширення амброзії, в тому числі при виконанні робіт із знищення карантинних рослин, необхідно захистити відкриті ділянки шкіри, очі, верхні дихальні шляхи. Необхідно вдягати щільний одяг з довгими рукавами і штанинами, захисні рукавиці. Не зайвою буде і зволожена ватно-марлева пов’язка. Після роботи необхідно вмитися чистою водою, прополоскати рот, горло, ніс, ретельно вимити руки з милом, прийняти душ.
Залишаються високими показники захворюваності на алергологічну патологію серед населення, яка зумовлена у більшості випадків шкідливим впливом пилку карантинних рослин, в тому числі амброзією полинолистою. Лікування алергії, спричиненої пилком амброзії, тривале і не завжди успішне.
Боротьба з амброзією
Враховуючи біологічні особливості амброзії та умови населеного пункту, для ефективної боротьби застосовуються декілька методів боротьби.
Механічний метод – систематичне (3-4 рази) скошування рослин амброзії з початку вегетації (квітень-травень) до цвітіння (кінець липня – початок серпня) або виривання з корінням.
Хімічний метод – застосування для обприскування рослин амброзії на засмічених ділянках безпечних засобів, які інгібіруть ріст та розвиток амброзії або гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Фітоценотичний метод – знищення рослин амброзії на засмічених ділянках шляхом переорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток та наступним висівом на цих ділянках багаторічних злаково-бобових травосумішей або газонних трав чи розстиланням газонних рулонів.
Тож до поширення карантинних рослин треба ставитись з великою відповідальністю, адже саме завдяки своєчасному виявленню та знешкодженню цих рослин зможемо перешкодити їх розповсюдженню.
24 червня 2023 року в країні пройшов загальнонаціональний день боротьби з амброзією. Вирішення проблеми – це справа не одного дня. Боротьба з карантинними рослинами повинна бути системною та масовою.
Разом ми зробимо Запоріжжя, Україну КРАЩЕ!