ІНТЕРВ’Ю З ГЕРОЄМ. МИ СТВОРЮЄМО МАЙБУТНЄ…

Найфантастичніші справи розпочинаються саме з дитячих захоплень. З маленьких кроків, першого досвіду, перших досягнень. Або перших роботів, якщо мова йде про гурток робототехніки.

Два роки тому в Запорізькому міському Палаці дитячої та юнацької творчості відкрився «портал у майбутнє». Допитливі запорізькі школярі отримали змогу здобути ключик до супер-професій XXI сторіччя. Це й дотепер актуальна інформація. Бо попри воєнні реалії гурток працює, втілює різноманітні цікаві проекти і поповнюється новими вихованцями. Наразі це найсучасніший, унікальний для нашого міста освітній і творчий майданчик з власною майстернею і відкритими можливостями.

За словами засновника гуртка Сергія Інденко, сьогодні, як ніколи, на часі об’єднати креативну молодь, що цікавиться передовими технологіями, конструюванням, 3D – проектуванням, програмуванням і бажає здобути професійні навички з технічних спеціальностей.

Чим живуть зараз наші винахідники?  Як поєднуються війна і творчість? Про те, що пропонує «портал у майбутнє», молодіжному виданню «TEENSWAY» розповів керівник гуртка робототехніки Сергій Інденко.

Україна має сяяти!

  • Що створюєте саме зараз? Які ідеї сьогодні займають ваших вихованців?

– Саме зараз завершуємо інтерактивну мапу України. Вона облаштована «розумним» підсвічуванням, різнокольоровими світло діодами, що можуть працювати в декількох режимах. Регульована за допомогою WiFi. Вихованці придумали і втілили таку яскраву символічну річ, що прикрасить наш заклад. Можливо, це й ще певний анти стрес, регіони на мапі грають кольоровими вогниками, і це заспокоює. Ще не один проект на меті та в розробці, наприклад, маніпулятор, метеостанція…

– Сергій Володимирович, ви – творча людина?

  • Якщо ви щось створюєте, це завжди творчість. Картина, вистава, чарівна квітка, робот, або ж квітка-робот, було в нас і таке… Інструменти для цього бувають різні, але все це творчий пошук, політ фантазії, інтелектуальний продукт. Навіть, нескладний технічний виріб – це вже маленьке диво. До речі, про маленьке диво… Якось ми створили чарівну квітку омели для новорічної вистави. (Мається на увазі мюзикл «Таємнича історія замку Норд», що сяяв на сцені нашого палацу в грудні 2021 року, – ред.). То була особлива квітка з електронним оздобленням, дистанційно керованими пелюстками, тобто, мала спеціально розроблене програмне забезпечення.

Отже, творчість і інженерія йдуть десь поряд. Тому не варто думати, що людина з технічним складом розуму, – не творча, це зовсім не так. Творчий підхід необхідний в будь-якій справі.

– Закінчить фразу. Ваша справа для вас – це…

  • Саморозвиток. Особистісне і професійне зростання. Своїх вихованців, перш за все, навчаю самостійності, здатності жити власним розумом, самонавчатися, ставити питання та віднаходити рішення. Це не обмежується лише технікою та електронікою, це вміння розв’язувати будь-які завдання, що постають в різних сферах життя.

Старт до мрії

– Як поєднуються війна і робото-творчість?

–З початку війни ми всі переживаємо надважкий період. Період, що показує, хто ми є насправді. Чого ми варті. Якими цінностями керуємося в своєму житті. Тому не маємо права складати руки. Ми працюємо. Ми розвиваємось. Крок за кроком прямуємо до мети: вчимо запорізьку молодь працювати руками та розумом в сфері інженерії, технічної творчості. Вихованці отримують досвід 3D– проектування, програмування, повного циклу створення роботизованих механізмів. Вважаю, то є найважливішою справою сьогодення – навчити підлітків інженерному творчому мисленню і корисним навичкам в професії. Щоб вони в майбутньому підіймали нашу країну, стали інтелектуальним тараном для промисловості, зокрема, робототехніки.

– З якими труднощами маєте справу?

–Я, навіть, не буду говорити про заняття в бомбосховищі. Це вже звична практика. Оголошується повітряна тривога, беремо ноутбуки, спускаємось в укриття. Працюємо за будь-яких обставин. Це дещо уповільнює реалізацію завдань, але ми не втрачаємо оптимізму: тихіше їдеш – далі будеш. Звісно, від деяких проектів довелося поки що відмовитися. Квадрокоптери, підводний човник… Під час воєнних дій певні речі з відомих причин неможна реалізувати. Тому переключаємось на інші завдання. Наприклад, проект створення дистанційно керованої машини. Це буде дуже інтелектуальна річ. Бо зможе пересуватися в будь-якому напрямку, самостійно долати перешкоди, рухатися по заданому маршруту, ще й здійснювати відео-зйомку.

Є й певна проблема з комплектуючими, але з технічними труднощами ми впораємося, головне, щоб був позитивний творчий настрій. А цього нам не забракне! Діти так захоплені справою, що й підштовхувати не треба, спробуй ще зупини. Зараз в гуртку є, навіть, дівчата. Одна з вихованок, до речі, поставила собі на меті здобути фах в галузі ракетобудування. Вона розглядає наш гурток як підготовчий майданчик для втілення своєї мрії.

Відкриті для всіх бажаючих

– Що вважаєте для себе головним досягненням?

  • Створення гідних можливостей для наших дітей. У нас є потужна майстерня з серйозним устаткуванням, зокрема, 3D – принтером, що дозволяє виготовити майже будь-який проект. Тобто, це можливість пройти весь шлях від «а» до «я», від моделювання до створення готового виробу на верстатах. Устаткування працює, діти працюють, вони залучені до справи, вони активні, вони в команді однодумців. Нам вдалося зберегти ресурс, зберегти колектив, це, мабуть, і є найголовнішим досягненням. Ми відкриті для всіх бажаючих.

– В чому ваш секрет натхнення?

–Надихає, коли можеш чимось допомогти, стати у нагоді. Коли створений тобою дрон з перших днів війни потрапляє на фронт. Робить свою справу. Коли діти навчаються новому, спілкуються, посміхаються, сперечаються, генерують ідеї, замість того, щоб стресувати або нудьгувати. Наші вихованці націлені на максимально самостійну роботу. Я є лише провідником від ідеї до результату. Це дозволяє навчити молодь самостійно вибудовувати технічний процес, крок за кроком прямувати до мети, відчувати свою значимість.

– І, наостанок… Якщо б вас почув увесь світ, що б ви сказали людям?

– Люди, включіть мозок, живіть власним розумом! Багато чого останнім часом робиться бездумно, нерозумно, не по-людські. Є речі, де ми не маємо права на помилку. Починайте з себе. Думайте, що робите, як ваші дії впливають на навколишній світ? Що ви можете змінити на краще? Робіть улюблену справу з відкритою душею. Ви ж не роботи. На відміну від роботів, життя людини – це суцільна творчість і невичерпна можливість.

Говорять вихованці. Про навчання в гуртку, мрії та плани.

Катерина Свирида, 16 років: Технікою цікавлюся давно. Тому й прийшла до гуртка робототехніки разом із подругою Єлизаветою. На цей час вже маю невеличкий досвід. Ми розробили і майже закінчили три проекти. Зокрема, маніпулятор, інтерактивну мапу України. Згодом плануємо збирати метеостанцію та «розумну» машинку на пульті керування. У нас у всіх руки сверблять, так хочеться дібратися до нашої машинки. Але Сергій Володимирович вчить кожну справу доводити до кінця, тож маємо спершу  закінчити вже розпочаті проекти.

Харченко Микита, 15 років: Над чим я зараз працюю? Випаюю електронну плату для автоматичного боксу мапи України. Ми сконструювали його в 3D- програмі, тепер надрукуємо на принтері, щоб все добре працювало і виглядало презентабельно. Взагалі все необхідне для реалізації наших ідей в нас є. Решті треба навчитися. На кожному занятті ми дізнаємося щось нове, корисне і цікаве. Приємно знати, що ти створюєш щось особливе, не витрачаєш час на дурниці. Я хочу бути програмістом, мене цікавить робототехніка. Це дуже перспективний напрям. Впевнений, знання та вміння, отримані в гуртку, допоможуть мені в майбутньому.